Шановні користувачі!

Вітаємо вас на нашому сайті КЗ "Зміївська публічна бібліотека"

Зміївської міської ради

/Files/images/лог на сайт.jpg

ІСТОРІЯ БІБЛІОТЕЧНОЇ СПРАВИ В ЗМІЇВСЬКОМУ РАЙОНІ.

До жовтневої революції, 1917 року, в Змієві, діяла тільки одна земська бібліотека, яка мала менше 500 книг. Відкрилася вона у 1879 році. Про що свідчить цей документ:

«Его сиятельству, Господину Харьковскому губернатору генерал-лейтинанту и кавалеру князю Дмитрию Николаевичу Кропоткину Змиевского уездного исправника

РАПОРТ

Большинство Змиевского интелегентного общества передало мне прошение Вашему сиятельству: и просит моего ходатайства о разрешении открыть в г. Змиеве общественную библиотеку. К прошению приложены , согласно требованиям Устава цензурного, подписка избранного учредителями ответственным лицом колежского регистратора Павла Ивановича Волкодаева, выданное Змиевскою управою 13 декабря за №1549 торговое свидетельство, а также проект Устава библиотеки. Все упомянутые приложения вместе с прошением, представляя Вашему сиятельству, имею честь донести, что секретар Змиевской уездной земской управы Волкодаев – лицо мне хорошо известное и вполне благонадежное и что с моей стороны не только не существует препятствия к удовлетворению просьбы общества , но что я считаю учреждение библиотеки предприятием в высшей степени полезным. Уездный исправник Арцыбашев. №7480

24 декабря 1878 г. Змиев

Справка. Устав библиотеки был одобрен губернатором и утвержден главным управленим по делам печати Министерства Внутренних Дел России в марте 1879 г.» Як бачимо, що бібліотека вкрай потрібна місту стверджував повітовий справник Арцибашев . І першим бібліотекарем цієї бібліотеки був Павло Іванович Волкодаєв. У якому будинку почала працювати ця перша в Змієві бібліотека невідомо. Але відомо , що приблизно в 1925 році вона розташовувалася на верхньому поверсі двоповерхового дерев’яного будинку, що стояв проти Собору. Зараз на цьому місці стоїть кам’яний житловий будинок /поряд із Будинком культури/. Фонд бібліотеки був незначним. В основному художня література. Народні бібліотеки у Зміївському повіті почали з’являтися лише з введенням земств. Спочатку на них дивились як на необхідне доповнення школи і минуло більше 20 років, поки безплатні народні бібліотеки перетворились на самостійні установи. Потяг до знань був в районі великим, але він не завжди знаходив відгук. На початку ХХ століття відкрилося ще декілька земських бібліотек. Це такі як »Земская ученическая библиотека» в селі Геніївка в 1907 році, дві земських бібліотеки в селі Гостроверхівка /зараз Островерхівка/ в 1908 році. В 1914 році в селі Соколово відкрилася народна бібліотека. Після Жовтневої революції відкривалися хати-читальні. Відкривалися бібліотеки на селах і багато хто з селян хотів потримати в руках книгу бо думали, що це свята «Книга». Адже в основному вони не вміли а ні читати, а ні писати. У 1920 році Зміївська бібліотека була перетворена на районну і знаходилася у приміщенні медичного клубу. Вона поповнювалася новою літературою. Бібліотеки створювалися також на паперовій фабриці, у школах, деяких установах. Бібліотеки були безкоштовні. Перші працівники -старенька жінка , а потім Лабинська Ніна Миколаївна працювали безкоштовно. В 1924 році районна бібліотека налічувала 2240 примірників. У 1934 році бібліотекою стала завідувати Буряк Віра Василівна /в дівоцтві Ладенко, дочка священнослужителя/, знаходилася вона в той час при Районному Будинку культури. При всіх колгоспах діяли бібліотеки з книжковим фондом 500-700 примірників. А в районній бібліотеці нараховувалося близько 5 тисяч примірників. Кількість читачів була незначна. На початок Великої Вітчизняної війни книжковий фонд районної бібліотеки складав 20 тисяч примірників. Під час війни бібліотечний фонд був повністю пограбований німецько - фашистськими загарбниками. Знову свою діяльність бібліотека почала в 1943 році. Тоді Горьковська обласна бібліотека подарувала жителям міста 1000 книг, які й стали книжковим фондом районної бібліотеки. По району налічувалося 3800 книг, якими користувалося 850 читачів. В 1946 році , завдяки наполегливій праці Іраїди Петрівни Петлюк / дружини вчителя історії СШ №1 / було зібрано чимало книг у населення Змієва, що увійшли до фонду Зміївської дитячої бібліотеки, яка відкрилася у цьому ж році, на базі Зміївської районної бібліотеки. Зусиль пішло не мало, зібраний фонд книжок склав 5000 примірників. Отже місто Зміїв поповнилося іще одною, конче потрібною для дітей установою. У 1948 році районну бібліотеку стала очолювати Шейніна Майя Борисівна. В 1949 році селище Зміїв стає містом згідно указу Президії Верховної Ради УРСР від 16 січня 1949 року. В цьому ж 1949 році в районі налічувалося 27 хат-читалень, 23 колгоспних, 3 масових бібліотеки і 19 сільських лекторіїв. Зміївська районна бібліотека налічує на той час 10650 примірників. При бібліотеці організовано читальний зал, який добре обладнаний і читач культурно може відпочити, почитати новини з газет та журналів. Бібліотеку відвідує 758 читачів. Крім того під час весняної сівби так і в період збирання врожаю працює 26 сільських пересувних бібліотек, в яких беруть книги більше 150 читачів. Про це писала газета «Правда Зміївщини» від 18 липня 1949. В післявоєнні роки організовані бібліотеки в 1946 – Зідьківська, Скрипаївська, Чемужівська Таранівська, в 1948 – Гайдарська, Лиманська, Соколівська, в 1949 – Черкасько-Бішкінська, Пасічанська, в 1950 році Геніївська, в 1951 – Костянтівська, в 1952 – Шелудьківська, Артюхівська, в 1953 - Нижньо-Бішкінська, в 1955 - Велико-Гомільшанська, Дудківська, в 1956 – Замостянська /нині Зміївська міська/, Черемушнянська, Борівська, Красно-полянська, Задінецька. В 50-тих проводяться наради для сільських та приклубних бібліотек. Окрім того при Зміївській районній бібліотеці працював постійно діючий семінар шкільних бібліотекарів, що дало змогу бібліотекарям шкіл району щомісяця слухати лекції. В 60-ті роки відкриваються такі бібліотеки як Левківська сільська /1965р./, Комсомольська дитяча бібліотека та Комсомольська міська /1969 р./. Фонди бібліотек налічують десятки тисяч книжок художньої, політичної, науково-популярної літератури. Бібліотеки є також на підприємствах, у клубах, школах, установах. Чого не скажеш уже за дев’яності роки, коли кількість бібліотек різко зменшилася, та і не тільки бібліотек. В 1970 році в районі налічувалося 33 бібліотеки із них : районна-1, міських-4, сільських-26, дитячих-2. Користувалося бібліотеками 25004 читачів, кількість відвідувань склала-165626, книговидача - 411894, книжковий фонд складав - 206945 примірників. Зміївська районна бібліотека на цей час уже мала 2370 читачів, книговидача їм складала 44939 примірників, а відвідувань 21545. Отже удосконалювалися виробничі процеси, росли книжкові фонди бібліотек, росла кількість читачів, які користувалися бібліотеками. В 70-х роках серед бібліотекарів йшли розмови про централізацію бібліотек. Що це таке і з чим його їдять? Було все і хвилювання перед невідомим, і усвідомлення того, що це невідоме буде пізнане, бо жити видалося саме в цей час. Отже те невідоме настало. В 1977 році з січня місяця пройшла централізація бібліотек, де кожна бібліотека стала філіалом Центральної районної бібліотеки. `Пройшли зміни в штатному розкладі районної бібліотеки. Відкрилися нові відділи такі як : відділ організації та використання єдиного книжкового фонду , відділ комплектування та обробки літератури, відділ по обслуговуванню юнацтва, відділ нестаціонарних форм обслуговування, методико-бібліографічний відділ. Відповідно до цього розширився штат бібліотеки. В 1977 році налічувалося 35 бібліотек держсистеми із них : сільських 28, міських 4,дитячих 2. Користувалося бібліотеками 41770 читачів, які відвідали бібліотеки 393106 раз,книговидача склала 859553. В порівнянні з 1970 роком основні показники виросли майже вдвічі. До листопада 1983 року Централізовану бібліотечну систему очолювала Азаренкова Галина Прокопівна, саме їй випало розбудовувати та закріплювати централізацію бібліотек. А пішовши на заслужений відпочинок передала естафету Камєнєвій Ганні Миколаївні, яка мала вищу спеціальну освіту та чималий досвід бібліотечної роботи. В 80-ті роки в районі діяли школи передового досвіду: обласна школа з питань краєзнавства та військово-патріотичного виховання на базі Соколівської сільської бібліотеки та районна школа передового досвіду з питань переводу на таблиці ББК на базі Лиманської селищної бібліотеки /зараз сільська бібліотека/. З листопада 1989 року систему очолює Слєпченко Олена Іванівна , виходець з цього бібліотечного середовища, яка до цього працювала завідуючою читальним залом, завідуючою методичним відділом. Так що бібліотечне життя-буття і роботу знала не зі слів інших. Працювати їй випало в нелегкі перебудовні часи. Саме на цей відрізок часу випало скорочення асигнувань на придбання літератури, а потім і зовсім ануляція з боку держави. Асигнування скоротилися не тільки на придбання літератури , але й на виплату заробітної плати, що привело до скорочення робочих часів. Довелося працювати не на повну ставку. Були часи , що і зовсім йшли у відпустку без збереження заробітної плати. Але ж вистояли, вижили, втративши три бібліотеки. Люди це основне в житті , це найголовніший скарб бібліотеки на сьогодні. А людина бібліотекар це категорія особлива, маючи крихітну зарплатню залишилися вірні своїй справі , своєму професійному обов’язку. Для них книга і бібліотека - сенс життя . Вони з великою відповідальністю відносяться до місії бібліотекаря в найвищому понятті цього слова. Незважаючи на те, що останній час виникли і широко увійшли в наше життя нові засоби інформації, книга і бібліотека залишились найважливішим засобом інформації. В останній час помітно змінився характер читання, збільшився попит на довідкову літературу, на книги енциклопедичного характеру, запити читачів стають більш складнішими, цікавими і різноманітними… Зросла кількість відвідувань у читальному залі, постільки фонд читального залу поповнився новими підручниками та навчальними посібниками економічного, історичного, правового змісту, які бібліотека виписала та отримала поштою. Станом на 2001 рік Зміївська централізована бібліотечна система налічує 32 бібліотеки держсистеми. Штат 51 чоловік. Користується бібліотеками держсистеми 30027 користувачів, книговидача їм складає - 598134 примірників , відвідувань – 240103, книжковий фонд бібліотек – 463814 примірників.

Зміївська територіальна громада Чугуївського району Харківської області утворена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року №725р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області» шляхом об'єднання 10 рад: Зміївської міської ради, Зідьківської селищної ради та Бірківської, Борівської, Великогомільшансьої, Задонецької, Соколівської, Таранівської, Тимченківської і Чемужівської сільських рад Зміївського району Харківської області. Перші вибори міської ради та міського голови Зміївської міської громади відбулися 25 жовтня 2020 року.

Площа територіальної громади складає 792.5 кв.км.

Чисельність населення громади: 41963 осіб (станом на 2020 рік), міське населення становить 18023 осіб, сільське населення – 23940 осіб.

Адміністративний центр – місто Зміїв.

Відбулися зміни і в мережі бібліотек. З грудня 2020 року склад мережі зменшився на 11 бібліотек. На території Зміївської територіальної громади Рішенням від утворився Комунальний заклад «Зміївська публічна бібліотека» Зміївської міської ради, Чугуївського району, Харківської області до складу якого ввійшли: 1 Зміївська публічна бібліотека, 1 Зміївська дитяча бібліотека-філія, 2 міських та 20 сільських бібліотек-філій.

Комунальний заклад «Зміївська публічна бібліотека» Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області.

Директор Закладу – Краснокутська Ольга Василівна.

Начальник відділу культури, молоді, спорту та туризму Зміївської міської ради- Бідулін Олег Анатолійович.

Бібліотеки-філії (обслуговують всі вікові категорії користувачів):

- Зміївська дитяча бібліотека-філія;

- Зміївська міська бібліотека-філія;

- Зідьківська селищна бібліотека-філія;

- Черемушнянська сільська бібліотека-філія;

- Борівська сільська бібліотека-філія;

- Гусино-Полянська сільська бібліотека-філія;

- Костянтівська сільська бібліотека-філія;

- Краснополянська сільська бібліотека-філія;

- Бірківська сільська бібліотека-філія;

- Першотравнева сільська бібліотека-філія;

- Великогомільшанська сільська бібліотека-філія;

- Пасічанська сільська бібліотека-філія;

- Задонецька сільська бібліотека-філія;

- Гайдарська сільська бібліотека-філія;

- Соколівська сільська бібліотека-філія;

- Тимченківська сільська бібліотека-філія;

- Островерхівська сільська бібліотека-філія;

- Таранівська сільська бібліотека-філія;

- Бібліотека-філія села Роздольне;

- Чемужівська сільська бібліотека-філія;

- Артюхівська сільська бібліотека-філія;

- Левківська сільська бібліотека-філія;

- Височинівська сільська бібліотека-філія.

Станом на 01.01.2021 року сукупний бібліотечний фонд налічує: 242302 прим. Документів Із них книг – 215398 прим. Документів. Читачами бібліотек є 15,8 тис. осіб, щорічна книговидача яким складає 343002 примірника.a

Головний методист Жидкова С.М. 19.03.2021 р.

ЦИФРОВА ОСВІТА У БІБЛІОТЕЦІ

Питання? Відповідь!

Питання відсутні
Задайте Ваше питання
Для того, щоб задати питання на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.

Фотогалерея

Дата останньої зміни 13 Грудня 2023

Цей сайт безкоштовний!